Сухість у роті у літніх людей: у чому може бути причина

Що саме відбувається

Слина — це не просто “волога” у роті. Вона захищає слизову оболонку від пересихання та інфекцій, бере участь у перетравленні їжі, допомагає відчувати смак і навіть впливає на мовлення. При нормальній роботі слинних залоз її виділяється досить непомітно для людини. Коли її стає менше, слизова рота швидко сохне. Це і є ксеростомія.

У кого і коли виникає

Постійна сухість частіше зустрічається у людей віком від 60 років. Буває, що людина скаржиться не на відчуття, а на наслідки: неприємний запах з рота, тріщини в куточках губ, печіння язика, труднощі при ковтанні, часті стоматити.

У будинку для людей похилого віку “Ідилія” ми час від часу стикаємося з такими скаргами від постояльців. Розкажемо, із чим найчастіше пов’язаний цей стан.

Побічні ефекти ліків

Найчастіше запрошені лікарі “Ідилії” з’ясовували, що люди, які скаржаться на сухість у роті, приймали кілька ліків одночасно. Стан викликають десятки препаратів: сечогінні, антидепресанти, антигіпертензивні засоби від алергії, препарати від аритмії та судом. Важливо: навіть якщо кожен із новачків не викликає вираженого ефекту, разом вони посилюють одне одного. Це називається “кумулятивний антисекреторний ефект”.

Системні захворювання

Деколи залози перестають повноцінно працювати через запалення, травми, опромінення або аутоімунних захворювань, таких як синдром Шегрена. Тоді сухість стає постійною, з’являється наліт на язиці, стає важче їсти, говорити, а зуби починають руйнуватися швидше.

Сухість може бути симптомом захворювань, які взагалі не асоціюються з ротовою порожниною, наприклад:

• Діабет — при недостатній компенсації слина стає в’язкою, може відчуватися постійна спрага;
• Гіпотиреозу – зниженою функцією щитоподібної залози;

Також страждають люди похилого віку з деменцією або порушеннями жувальної функції (наприклад, при хворобі Паркінсона), після інсультів, опромінення голови та шиї (при онкологічних захворюваннях).

Нестача жувального навантаження

Чим менше людина жує – тим менше виробляється слини. У літніх людей це часто пов’язано з відсутністю зубів, погано підібраними протезами, або з тим, що раціон складається в основному з м’якої їжі.

Зневоднення

Літні люди часто менше п’ють воду, особливо якщо є набряки, проблеми з нирками чи нетримання сечі. Це призводить до хронічного легкого зневоднення, навіть без спраги.

Психогенні причини

Коли людина переживає складний період – втрату, хворобу, сильний стрес чи тривалу напругу – організм може реагувати зниженням слиновиділення. Сухість відчувається начебто на тлі зневоднення, хоча рідини вистачає.

Вік

Самі собою залози з віком працюють трохи повільніше. У більшості людей це не викликає проблем, але за наявності інших чинників (наприклад, прийому ліків) ефект стає помітним.

Серед інших причин, наприклад, сухе повітря (особливо взимку і з кондиціонером). Це банально, але сильно впливає. Уві сні організм втрачає вологу швидше — плюс сухе повітря = сухість у роті.

Коли варто звернутися до лікарні

Не будь-яка сухість – привід для тривоги. Але є ситуації, коли без медичної оцінки не обійтися:

• сухість тримається довше кількох тижнів;
• слина стала в’язкою, каламутною, з’явився неприємний запах із рота;
• почастішали стоматити, тріщини, запалення у куточках рота;
• виникають проблеми з жуванням, ковтанням, мовою;
• на тлі сухості людина почала худнути (часто через зниження апетиту);
• з’явилися додаткові симптоми: втома, біль у суглобах, погіршення зору, висипання.

Починати варто з візиту до терапевта. Лікар оцінить загальний анамнез, перегляне список ліків, може призначити аналізи на глюкозу, гормони щитоподібної залози, ревматоїдні маркери. При необхідності направить до стоматолога, невролога або ревматолога.

Що можна зробити, аби полегшити стан

Перше, що роблять – переглядають ліки. Але навіть якщо є підозра, що сухість пов’язана із прийомом препаратів, не варто скасовувати їх самостійно. Терапевт може підібрати аналоги з меншим антисекреторним ефектом або змінити схему прийому.

Якщо “внутрішню” причину визначили – працюють із нею. Наприклад, сухість у роті пов’язана з цукровим діабетом – лікування буде спрямоване на стабілізацію рівня глюкози у крові. Після корекції глікемії та підбору терапії неприємні відчуття часто зменшуються або зникають зовсім.

Іноді повністю усунути причину сухості неможливо — наприклад, коли людина заради лікування змушена постійно приймати життєво важливі ліки, які знижують слиновиділення. Це часто буває у літніх людей з гіпертонією, аритмією, хворобою Паркінсона або деменцією. У таких випадках терапевти не скасовують препарати, а намагаються зменшити вираженість симптому:

• підбирають зволожувальні гелі або спреї для ротової порожнини;
• рекомендують збільшити споживання рідини;
• використовувати зволожувачі повітря;
• додають до раціону продукти, що стимулюють слиновиділення.

Такий підхід допомагає полегшити стан навіть якщо вплинути на причину не можна