Постійний або періодичний шум у вухах у людей похилого віку (тінітус) — не вікова «дрібниця», а привід звернутися до лікаря. Він не завжди небезпечний, але пройти обстеження необхідно. Поговоримо про те, до кого звертатися, через що може шуміти в голові і як навчитися жити з цією проблемою.
У нормі звук потрапляє у вухо і проходить слуховим шляхом: зовнішнє вухо → барабанна перетинка → слухові кісточки → равлик внутрішнього вуха → слуховий нерв → слухові зони мозку. Весь цей шлях — складна система, і якщо десь відбувається збій, мозок може почати “додумувати” звук сам, інтерпретуючи його як реальний.
У більшості людей похилого віку тінітус виникає на рівні равлика або слухового нерва, але іноді причина криється в порушенні обробки звуку мозком. Наприклад, якщо з якоїсь причини слух знижується, мозок втрачає частину сигналу і починає посилювати «тишу». У результаті створює звук, якого немає:
Шум може бути одностороннім (в одному вусі) або двостороннім, постійним чи періодичним. Ледве вловимим або гучним і нав’язливим. Таким, що заважає спати, працювати та спілкуватися.
У літніх тиннитус зустрічається частіше — позначаються вікові зміни, “побочки” від ліків, проблеми з судинами, слухом, обміном речовин, шийним відділом хребта і навіть тривожністю. Докладніше обговоримо, звідки береться шум у вухах:
Діабет, патології щитоподібної залози, печінкова недостатність — все це може провокувати або посилювати шум у вухах, особливо у поєднанні з іншими факторами.
Є ситуації, коли показати літню людину лікареві потрібно якнайшвидше:
Перший лікар, якого варто звернутися — отоларинголог. Найчастіше саме він визначає, чому у людей похилого віку шум у вухах: лікар перевірить слух, виключить пробку, оцінить стан вуха. Якщо потрібно — направить до невролога чи судинного фахівця.
Буває, що шум у вухах і голові у людей похилого віку не вдається повністю усунути. Особливо якщо він спричинений віковими змінами слуху або хронічними судинними порушеннями. У таких випадках лікарі говорять не про лікування, а про адаптацію: зниження впливу шуму у вухах на повсякденне життя. Тобто, підключають так звану терапію тенітуса, яка охоплює, наприклад, звукову терапію. Мозок простіше адаптується до шуму, якщо він втрачається на тлі інших звуків. Тому лікар може порекомендувати слухові апарати з шумозаглушенням — якщо є зниження слуху, вони одночасно посилюють зовнішні звуки й маскують тінітус. Іноді лікарі виписують препарати: легкі седативні чи снодійні, для поліпшення мозкового кровообігу, вітаміни групи B, якщо є дефіцит.
Ми в приватному пансіонаті для літніх “Ідилія” підключаємо ще й такі методи:
І намагаємося організувати літнім підопічним активне дозвілля: чим більше людина фокусується на симптомі, тим нав’язливішим він стає. Заняття в групах, читання, творчість, спілкування, все, що перемикає увагу, допомагає знизити сприйняття шуму.