Діагноз “оперізуючий лишай” звучить лячно. Приємного в ньому справді мало: з'являються висипи, біль, багато розмов про ускладнення.
Але важливо розуміти: це відоме та вивчене захворювання, спричинене вірусом вітряної віспи, яке можна контролювати. Головне – вчасно помітити перші симптоми, знати, як допомогти та звернутися до лікаря.
Колись у дитинстві чи в юності багато хто з нас перехворів на вітрянку. Це легка інфекція з пухирцевим висипом, який викликає вірус вітряної віспи (герпесу). Але мало хто знає, що після одужання герпес нікуди не зникає. Він ховається в нервових вузлах і може дрімати десятки років, ніяк себе не проявляючи.
З роками у частини людей вірус герпесу знову активується. Тоді на тілі з’являється оперізуючий лишай. Це не грибок і не звичайна висипка, а запалення по ходу нервів і шкіри над ними. Висипання зазвичай розташовується на одній стороні тіла: у вигляді смуги на спині, грудях, животі або обличчі.
Загалом за життя ризик захворіти на оперізуючий лишай у будь-якої людини становить приблизно 20–30%. Після 50 років він різко зростає, а серед людей, старших за 80 років, майже кожен другий перехворів хоча б раз.
Чому саме літні страждають частіше? Причини пов’язані з природними змінами організму:
Саме тому оперізуючий лишай у літніх людей зустрічається значно частіше, ніж у молодих пацієнтів.
Перші ознаки хвороби часто збивають з пантелику, тому що висипу ще немає. Спочатку людина починає відчувати неприємний дискомфорт на певній ділянці тіла. Це може бути печіння, свербіж, поколювання, почуття «мурашок» або навіть біль при легкому дотику одягу.
Через один-три дні на цьому місці з’являється характерна висипка:
У деяких людей підіймається температура, ломить м’язи, пропадає апетит, загальне самопочуття погіршується. Якщо висипка з’являється на обличчі, особливо в області ока або вуха, це сигнал негайно звернутися до лікаря.
Основне ускладнення у літніх пацієнтів – постгерпетична невралгія. Це сильний, часом виснажливий біль по ходу уражених нервів, який може зберігатися тижнями й навіть місяцями після того, як шкіра вже зажила. Імовірність розвитку зростає з віком, якщо хвороба почалася з сильного болю або лікування було розпочато пізно.
Є й інші ризики. На місці бульбашок може розвинутись бактеріальна інфекція, тоді шкіра запалюється ще сильніше, з’являються гнійнички. При ураженні ока можливе зниження зору. У вкрай поодиноких випадках в ослаблених пацієнтів інфекція поширюється організмом і протікає важче.
Тому при перших підозрілих симптомах важливо не чекати, поки «само пройде», а якнайшвидше звернутися до лікаря — раннє лікування знижує ризик ускладнень і допомагає швидше відновитися. Перший фахівець, до якого варто йти – терапевт чи лікар загальної практики. Він підтвердить діагноз та призначить лікування.
Поки ви чекаєте на прийом:
Найчастіше хворий оперізуючим лишаєм лікується вдома, амбулаторно. Основа терапії — противірусні препарати. Вони пригнічують активність герпесу, зменшують тяжкість проявів та знижують ризик ускладнень. Дуже важливо розпочати їх прийом у перші 72 години з моменту появи висипки. Чим раніше, тим більше шансів уникнути затяжного болю.
Дійте негайно, якщо:
Потрібно якнайшвидше зв’язатися з лікарем: викликати швидку допомогу, якщо стан тяжкий, або звернутися до чергового терапевта/невролога/дерматолога. У таких ситуаціях рахунок йде не на дні, а на години, тому що тільки фахівець може вчасно призначити противірусні препарати та знеболювання, а при ураженні очей чи вуха підключити вузького фахівця (офтальмолога, ЛОР-лікаря). Іноді, при тяжкому перебігу або ураженні очей, може знадобитися лікування в стаціонарі: там препарати вводять внутрішньовенно та підбирають більш інтенсивну схему.
У пацієнтів похилого віку вона буває різною: від пекучого дискомфорту до гострої «стріляючої» невралгії. Терпіти її не можна: це підвищує ризик того, що біль закріпиться надовго.
Підбір завжди індивідуальний, з урахуванням прийнятих ліків для серця, тиску тощо.
Ділянку з висипаннями потрібно тримати сухою та чистою, торкатися тільки чистими руками. Якщо бульбашки розкрилися, обережно обробіть їх м’яким антисептиком і закрийте сухою пов’язкою. Спиртові розчини та мазі з ароматизаторами використовувати не варто: вони дратують шкіру та уповільнюють загоєння. Не ходіть у лазню, не приймайте гарячі ванни й не засмагайте — це лише посилить запалення.
Сам лишай – це реактивація вірусу герпесу, і від хворого не можна «підхопити» саме його. Але людина, яка ніколи не хворіла на вітрянку або не прищеплювалася, може заразитися і захворіти на вітряну віспу. Тому, поки на шкірі є бульбашки, важливо закривати висипання легкою пов’язкою, частіше мити руки, не ділитися рушниками та одягом. Якщо поряд є діти чи дорослі без імунітету до вітрянки, краще обмежити контакт до загоєння.
Під час хвороби важливо допомагати імунітету. Спіть достатньо, більше відпочивайте, виходьте на спокійні прогулянки, якщо дозволяє самопочуття. Харчування має бути звичним, з упором на білкові продукти, овочі, достаток рідини. Алкоголь і куріння тільки заважають загоєнню і посилюють болючі відчуття.
І ще один важливий момент – профілактика майбутніх проблем. Після одужання обов’язково обговоріть з лікарем вакцинацію від герпесу зостер. Щеплення рекомендоване людям старше 50 років і значно знижує ризик повторного епізоду та розвитку постгерпетичної невралгії. Роблять її після закінчення хвороби, і терміни підбираються індивідуально.