Напевно, майже кожна людина хоча б раз стикалася з відчуттям, ніби частина обличчя «відключилася». Щока стає менш чутливою, губи ніби після стоматологічної анестезії.
Іноді до цього дивного відчуття додається легке поколювання, наче по шкірі повзають дрібні мурашки, або раптово німіють губи, через що стає важко нормально ковтнути чи виразно вимовити слово. Давайте розберемося, чому виникають такі прояви, які приховані процеси в організмі їх запускають і що з цим робити.
Механізм втрати чутливості завжди пов’язаний із двома системами: нервовою та судинною. Наше обличчя буквально оплетене складною мережею рецепторів і нервових волокон, які щосекунди передають імпульси до головного мозку. Якщо на якійсь ділянці цей провідник пережимається, запалюється або позбавляється нормального кровопостачання, зв’язок переривається. Людина фізично відчуває це як часткову втрату дотику, важкість або оніміння. У медицині такий стан називають гіпестезією.
Існує кілька десятків факторів, здатних заблокувати нервові закінчення. Розглянемо найпоширеніші.
При цій патології страждає головний нервовий вузол, який відповідає за чутливість обличчя. Трійчастий нерв має три великі гілки: лобову, виличну та щелепну. Якщо пошкоджується або защемлюється одна з них, літня людина відчуває, як німіє підборіддя, нижня щелепа або ділянка навколо очей. Але головна ознака цієї проблеми – не втрата чутливості, а напади дуже сильного болю. Багато пацієнтів описують їх як удар струмом або різкий простріл. Напад може спровокувати розмова, чищення зубів, гоління або навіть холодний вітер.
У такій ситуації варто звернутися до невролога. Звичайні знеболювальні допомагають погано, тому лікування зазвичай потребує спеціальних препаратів, які впливають на нервову систему.
Іннервація потилиці та нижньої частини обличчя тісно пов’язана з верхніми сегментами шиї. Коли у людини похилого віку розвивається запущений остеохондроз, протрузії або грижі міжхребцевих дисків, деформовані тканини починають здавлювати корінці нервів і супутні їм кровоносні судини. У такому випадку в пацієнта одночасно німіє голова в потиличній частині та шкіра щоки з боку ураження. Відчуття оніміння зазвичай посилюється під час тривалого сидіння в одній позі та нерідко поєднується з іншими симптомами:
Швидко полегшити стан у момент загострення допомагає легкий самомасаж задньої поверхні шиї, використання зігрівальних мазей і фіксація шиї м’яким коміром Шанца на кілька годин. Однак ключову роль відіграє не разова допомога, а системна реабілітація. Регулярні заняття лікувальною фізкультурою допомагають зміцнити м’язовий корсет, зменшити навантаження на хребет і покращити кровопостачання нервових структур. Нагадаємо, що в пансіонаті «Ідилія» люди похилого віку можуть проходити курси реабілітації під наглядом спеціалістів, які підбирають програму вправ з урахуванням віку, супутніх захворювань і рівня фізичної активності.
Кровопостачання черепно-мозкової зони – це тонко налаштований процес. Якщо велика судина звужується через атеросклероз або на неї тисне зростаюча аневризма, нервові закінчення починають відчувати кисневе голодування. Симптом проявляється як стійка гіпестезія половини обличчя, яка може супроводжуватися тупим головним болем, двоїнням в очах або опущенням повіки.
Будь-які прогрівання чи масажі тут суворо протипоказані, оскільки вони можуть спричинити розрив стінки судини. Потрібна негайна діагностика – КТ або МРТ у судинному режимі, після якої профільний спеціаліст підбере лікування: контроль артеріального тиску або малоінвазивну операцію.
Високий рівень глюкози поступово пошкоджує дрібні судини та нервові волокна. Зазвичай діабетична нейропатія починається зі стоп і кистей, але при тривалому перебігу захворювання може вражати й лицеві нерви.
Для такої ситуації характерні:
Паралельно часто виникає оніміння язика, змінюються смакові відчуття, з’являється відчуття сухості в роті та постійне, виснажливе поколювання в губах.
Якщо причина пов’язана з діабетом, головним напрямком лікування стає контроль рівня цукру в крові. Як підтримувальну терапію лікарі зазвичай рекомендують тривалі курси вітамінів групи B та альфа-ліпоєву кислоту, які допомагають пошкодженій оболонці нерва поступово відновлюватися.
Іноді причина виявляється значно менш небезпечною. На тлі сильного хвилювання м’язи обличчя та шиї мимоволі напружуються, дихання стає поверхневим, змінюється кровообіг.
Людина може відчувати:
Такі симптоми часто з’являються під час панічної атаки або сильного емоційного перенапруження й зазвичай минають після того, як людина заспокоюється.
У більшості випадків, якщо оніміння обличчя розвивається поступово і триває недовго, це ознака м’язового затиснення або проблем із шиєю. Однак існують ситуації, коли втрата чутливості вказує на гостре порушення мозкового кровообігу або тяжке ураження центральної нервової системи. У таких випадках потрібно думати не про те, як прибрати оніміння обличчя самостійно, а записуватися до лікаря. Зволікання може бути смертельно небезпечним.
Зверніться до невролога, якщо помічаєте у себе такі прояви:
Існує критичний набір симптомів, за яких потрібно кидати всі справи та негайно викликати швидку допомогу. Пам’ятайте, що при інсульті лікарі мають лише близько 4-4,5 години, щоб урятувати клітини мозку від незворотного відмирання.
Терміново телефонуйте до екстрених служб, якщо оніміння розвинулося раптово, за кілька хвилин, і супроводжується хоча б однією з таких ознак:
Ставтеся до сигналів свого тіла уважно. Звичайна анестезія обличчя, спричинена тим, що ви просто пересиділи на протязі або перенервували, мине самостійно після відпочинку. Але якщо симптоми виходять за межі звичного дискомфорту – не ворожіть на кавовій гущі й довірте діагностику спеціалістам.