Коли мама стала “не така”. Що потрібно знати про когнітивні порушення у літніх людей

Сьогодні поговоримо про те, що таке когнітивні порушення у літніх людей, як вони розвиваються і коли саме варто перестати сподіватися, що саме пройде.

Що таке когнітивні функції

Когнітивні функції — це все, що робить нас собою:

• пам’ять;
• мова;
• орієнтація у просторі та часі;
• увага;
• мислення;
• здатність планувати, ухвалювати рішення, діяти.

Це те, з чим ми прокидаємося вранці, щоб прожити звичайний день. І коли ця система дає збій, людина перестає справлятися зі звичним.

Але когнітивні порушення – це не хвороба. Це симптом. Як біль може бути через забиття, а може через інфаркт. Так і зниження пам’яті це може бути звичайна вікова зміна, а може бути рання стадія деменції.

Де проходить кордон між «просто забудькуватістю» та проблемою

Умовно всі когнітивні порушення поділяються на два рівні: легкі (помірні) та деменцію.

На стадії, коли є легкі когнітивні порушення, людина похилого віку може забувати імена нових знайомих, не згадати, навіщо зайшла до кімнати, помилятися в датах. Але вона, як і раніше, сама готує, оплачує рахунки, розмовляє телефоном, розуміє, що з нею відбувається.

Це етап, коли ще можна багато чого повернути чи сповільнити погіршення. І це якраз та точка, яку важливо не пропустити.

А ось деменція (нейрокогнітивний розлад) – це стійке погіршення когнітивних функцій, яке впливає на повсякденне життя. Коли літня людина вже не справляється з побутом.

Перехід між цими стадіями може тривати 5–10 років. А може статися за пів року після інсульту, травми, важкої інфекції.

З чого все починається

Розглянемо кілька типових сценаріїв:

Сценарій 1: “Вона стала іншою”.

Дочка скаржиться, що мати змінилася. Занадто дратівлива, плаксива, ніби не впізнає себе. Але пам’ять поки що не сильно страждає. Це може бути тривожно-депресивний розлад, на тлі якого знижується концентрація та запам’ятовуваність. Таке теж буває, і успышно лікується — особливо на ранній стадії.

Сценарій 2: “Він почав губитися в дрібницях”.

Чоловік раніше вів облік витрат, сам змінював фільтри вдома, розбирався в інструкції до телевізора. А тепер просить допомоги при оплаті комуналки, плутається в пультах, забуває, чи вимкнув газ. Це вже тривожний дзвіночок. Потрібна діагностика.

Сценарій 3: «Після інсульту як підмінили».

Різке погіршення після гострого стану дуже часта історія. Страждає як мова і рухливість, а й увага, пам’ять, орієнтація. Тут потрібна правильна реабілітація, і що раніше, то краще.

Що робити, якщо ви помітили зміни

Почніть зі звернення до лікаря-невролога (або геріатра, якщо є доступ до такого фахівця). Бажано — до того, хто працює із розладами роботи головного мозку, когнітивними порушеннями у людей похилого віку. Цей фахівець:

• оцінить стадію порушення,
• пояснить, які функції збережено,
• підбере схему лікування когнітивних порушень у людей похилого віку, яка підходить у вашому випадку (якщо вона ще має сенс).

Направить до інших необхідних фахівців і проконсультує щодо догляду та корекції розладів роботи мозку.

Як допомогти літній людині з когнітивними порушеннями

В першу чергу рекомендую підключити команду фахівців (наприклад, NICE, Великобританія та Alzheimer’s Association, США підкреслюють важливість мультидисциплінарної підтримки). Якщо є можливість, заручіться допомогою:

• невролога, який контролює стан та призначає лікування;
• психіатра, якщо є тривожність, депресія, сплутаність свідомості;
• логопеда та ерготерапевта, щоб допомогти зберегти навички мови та самообслуговування;
• соціального працівника — він стане вашим помічником у побутових питаннях, допоможе оформити документи, організувати допомогу вдома або в денному центрі.

У багатьох регіонах є державні та приватні програми підтримки. Наприклад, денні центри, де людина з когнітивними порушеннями проводить час під наглядом, залишається активною, спілкується з людьми. Це велика допомога для сім’ї — ви отримуєте час для відпочинку, а близький не потрапляє у вимушену ізоляцію.

Якщо йдеться про будинок для людей похилого віку або спеціалізований центр, знайте, що зараз це не просто “місце, куди кладуть стареньких”. Хороший пансіонат — це простір, де створені всі умови для комфортного, активного, цікавого та гідного життя у старшому віці. З професійним доглядом, реабілітаційними програмами, спрямованими на збереження гідності та якості життя. Наприклад, у приватному пансіонаті “Ідилія” працюють запрошені лікарі, психологи, фізіотерапевти, є заходи для підтримки когнітивних функцій — музика, арттерапія, ігрові заняття.

Звичайно, рішення про переведення важке, але повірте, іноді це найкраще, що можна зробити. Це безпечне середовище, де людина не відчує себе ізольованою, де є цілодобовий догляд та допомога у скрутні моменти.

Що стосується вашої поведінки вдома, то лікарі радять діяти так:

• Зберігайте спокій та повагу. Якщо близький говорить чи робить щось незрозуміле – не намагайтеся довести протилежне. Часто суперечка викликає лише стрес та погіршення стану.
• Допомагайте, але не забирайте ініціативу. Мозок потребує активності — нехай він робить те, що під силу, нехай бере участь у звичних справах. Це підтримує функції мозку.
• Створіть зручний порядок дня. Передбачуваність допомагає знизити тривогу та збентеження.
• Зробіть оточення безпечним: приберіть предмети, якими людина може завдати собі шкоди.
• Не забувайте піклуватися про себе — доглядати хворих складно й емоційно важко. Звертайтеся за підтримкою до професіоналів, друзів, груп підтримки.

Якщо почуваєтеся перевантаженими – це нормально. Ви не маєте бути супергероями. Заручіться підтримкою психологів, які працюють із родичами пацієнтів, щоб не втратити сили та зберегти емоційну рівновагу.

Пам’ятайте: когнітивні порушення – це виклик, але з правильним підходом та підтримкою ви зможете зберегти якість життя. І близького, і своє.